uk ru en

044 599 32 24   |   050 446 93 12   |   067 402 37 88   |   093 170 30 96

Завантажити каталог

ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ЦЕФТІОКЛИН ПРИ ЛІКУВАННІ КОРІВ, ХВОРИХ НА МЕТРИТ Повернутися до списку

УДК 619:615.33:618.19:636.2

 

А. Ф. ОБРАЖЕЙ*, кандидат ветеринарних наук, член-кореспондент НААН

Ю. В. ЖУК**, кандидат ветеринарних наук

В. А. СИТНІК**, кандидат ветеринарних наук

* – ТОВ НВФ „Бровафарма”, м. Бровари, Київська обл.

**– Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ЦЕФТІОКЛИН
ПРИ ЛІКУВАННІ КОРІВ, ХВОРИХ НА МЕТРИТ

 

Встановлено терапевтичну ефективність застосування препарату Цеф­тіо­­клин (діюча речовина цефтіофура гідрохлорид) при лікуванні корів, хворих на метрит.

 

Ключові слова: корови, метрит, цефтіофура гідрохлорид, препарат Цеф­тіо­клин

 

Метрит – одна з найбільших розповсюджених акушерських патологій, яка реєструється у 11-38 % переважно високопродуктивних корів. Захворювання корів на метрити призводить до розвитку симптоматичної неплідності, яка спричиняє значні економічні збитки обумовлені недоотриманням приплоду та зниженням молочної продуктивності корів [1,3, 4, 7].

Внаслідок післяродової патології вибраковують до 24–27 % корів. Окрім того, у корів, які перехворіли на метрит, на 19–26% знижується здатність до заплідненості, а тривалість неплідності збільшується на 40–60 діб [6].

Не дивлячись на те, що проблемі розробці методів та засобів лікування корів, хворих на метрит, приділяється значна увага як вітчизняних так і зару­біж­них дослідників, основним методом лікування на сьогодні лишається локальна етіотропна терапія, яка базується на введенні протимікробних і протизапальних препаратів безпосередньо в матку [9].

Ряд сучасних антимікробних препаратів не завжди забезпечують достатній терапевтичний ефект, спричиняють виникнення резистентних до них мікро­ор­га­нізмів, інколи стимулюють розвиток мікроміцетів, а також пригнічують окремі природні механізми локального і загального антимікробного захисту. Засто­су­вання більшості лікарських препаратів дійним коровам часто призводить до до­дат­кового екологічного навантаження на здоров’я споживачів молочної продукції, або до утилізації молока з причини значних залишків антибіотичних та інших активних речовин[2].

Більшість зарубіжних фахівців при лікуванні корів, хворих на післяродовий метрит, рекомендують не вводити антибіотики внутрішньоматково оскільки ця процедура сприяє занесенню додаткової інфекції ззовні, негативно впливає на функціонування лейкоцитів, які відповідають за фагоцитоз, а самі антибіотики подразнюють слизову оболонку ендометрію і перешкоджають нормальному про­цесу лізису слизової оболонки [1]. Також необхідно враховувати, що в після­ро­довий період, в результаті утворення складок на слизовій оболонці матки, цей спосіб введення препарату не гарантує рівномірного розподілу антимікробних речовин в порожнині матки та санації всіх її складок і шарів.

На підставі викладеного, для лікуванні післяродових метритів у корів краще застосовувати інтраперітонеальне введення високоактивних антибіотиків, які не виводяться з організму з молоком. До такої групи відносяться препарати цефало­спо­ринів третього покоління, які все ширше використовуються при лікуванні післяродової патології у корів не лише завдяки їх значної активності, але й завдяки можливості використання молока без обмежень.

Метою роботи було вивчення терапевтичної ефективності експери­мен­таль­ного препарату Цефтіоклин (діюча речовина цефтіофура гідрохлорид), роз­роб­леного та виготовленого ТОВ НВФ «Бровафарма», який рекомендується для лікуванні корів, хворих клінічною формою метриту.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на базі ВП НУБіП України ”Агрономічна дослідна станція” Васильківського району, Київсь­кої області. Дослідження проводили на коровах української чорно-рябої породи, 3-8-річного віку, середньої вгодованості, продуктивністю 6000 кг молока за лактацію, у яких діагностували гострі та хронічні клінічні форми метриту.

Для вивчення терапевтичної ефективності препарату Цефтіоклин було сфор­мовано дві дослідні групи тварин. В першій групі було 8 корів з гострою гнійно-катаральною формою метриту, в другій 7 корів з хронічним перебігом гнійно-катарального метриту. Коровам обох піддослідних груп внутрішньом’язово вводи­ли пр­епарат Цефтіоклин в дозі 1 мл на 50 кг маси тіла (з розрахунку 1 мг активно діючої речовини – цефтіофура гідрохлориду на 1 кг маси тіла). Крім того, з метою евакуації вмісту з матки проводили її масаж впродовж 3–5 хвилин з інтервалом 48 год.

Перед введенням препарат збовтували до утворення однорідної суспензії.

При клінічному дослідженні піддослідних корів користувалися загально­прий­нятими клінічними методами досліджень [5]. Оцінювали загальний стан тварин, характер виділень з матки, вимірювали температуру тіла тварин. При ректальному дослідженні звертали увагу на форму та розмір, топографію матки, симетричність рогів, консистенцію та їх здатність до скорочення.

Для контролю за видужанням корів використовували пробу на осадження мукополісахаридів, яку проводили за методикою І.С. Нагорного та В.П. Поліщука (1965) [8].

Результати досліджень. У хворих на післяродовий гнійно-катаральний метрит корів реєстрували виділення гнійно-катарального або гнійного, рідкого сірувато-бурого чи жовто-бурого ексудату з гнильним запахом з зовнішніх статевих органів, який завжди виділявся при лежанні тварини.

При проведенні ректального масажу матки кількість ексудату значно збільшувалась. При ректальному досліджені: матка не ригідна, роги матки звисали в черевну порожнину, відмічалась чітка асиметрія рогів матки, згладженість міжрогової борозни, стінки матки тістоподібної консистенції, матка мала розмір такий, як при 2–3 місячній вагітності. При накопиченні в порожнині матки великої кількості ексудату відчувалась флюктуація.

У окремих хворих тварин з післяродовим метритом спостерігали погір­шен­ня загального стану організму, пригніченість, зниження апетиту, відмічали тем­пе­ра­туру тіла в межах від 39,5 до 41,0° С, прискорення пульсу до 93 ударів за хви­лину і частоти дихання до 46 рухів за хвилину.

У корів, хворих хронічною формою метриту також відмічали слизово-гнійні виділення, але їх кількість, консистенція, запах, колір не завжди були однаковими. У одних корів спостерігались виділення в значній кількості, частіше у вигляді мут­ного, сірувато-білого ексудату, рідкої або густої консистенції, у других виділення змен­шувались, але ставали більш густими частіше білувато-жовтого кольору з запахом або без нього.

При ректальному дослідженні відмічалась асиметрія рогів матки, міжрогова борозенка згладжена, стінки матки дещо потовщенні. М’язовий тонус матки пору­ше­ний (гіпотонія або атонія). В яєчниках діагностували наявність персис­тентних жовтих тіл.

Внутрішньом?язове введення препарату Цефтіоклин коровам з клінічними формами метриту забезпечувало покращення клінічного стану піддослідних тва­рин уже через три доби після початку введення препарату.

Піддослідні корови ставали активними, більш інтенсивно поїдали корм та поступово відтворювали продуктивність. При ректальному дослідженні розміри матки зменшились, чітко пропальповувалась міжрогова борозна, роги матки лише трохи звисали у черевну порожнину, діаметр рогів був в межах 3-4 см, матка ри­гідна. Кількість виділень із зовнішніх статевих органів поступово зменшу­ва­лась. В ексудаті, що виділявся, починав переважати слиз. У корів дослідної групи з гост­рим перебігом метриту в середньому на п’яту добу з початку введення препарату Цефтіоклин, а у корів з хронічним перебігом захворювання на через сім діб з початку досліду виділення з матки ставали прозорими та в’язкими.

При проведенні тесту з 1% розчином оцтової кислоти на осадження муко­по­лі­сахаридів отримали негативний результат на 5-6 добу лікування у корів з гострою формою метриту та 7-9 добу з хронічною формою захворювання. В про­бір­ці утворювався щільний згусток білувато-жовтого кольору, що не розбивався при струшуванні. Це вказувало на те, що слизова оболонка статевих органів розпочала синтезувати мукополісахариди, які завдяки своїм бактеріо­ста­тичним та бактерицидним властивостям перешкоджають розмноженню пато­ген­них та умов­но-патогенних мікроорганізмів. Збільшення вмісту мукополісахаридів у виділен­нях є сприятливою ознакою завершення запального процесу і посту­пового завер­шення інволюції статевих органів.

 

Таблиця

Терапевтична ефективність препарату Цефтіоклин

при різних формах метриту у корів

Група

Видужало

Кількість введень препарату (разів)

Тривалість лікування (діб)

гол.

%

З гострим перебігом метриту (n=8)

8

100

3-5

8,5±1,0

З хронічним перебігом метриту (n=7)

6

85,7

5

14,8±1,5

 

Таким чином, внутрішньом?язове застосування препарату Цефтіоклин в дозі 1 мл на 50 кг маси тіла забезпечувало видужування 100 % корів при гострому гнійно-катаральному метриті та 85,7 % тварин при хронічному перебігу гнійно-катарального метриту. Тривалість лікування корів за гострого перебігу гнійно-катарального метриту склала в середньому 8,5 діб при 3-5 денному введення, а за хронічного – 14,8 діб при п’ятиразовому введенні.

Додатково необхідно відмітити, що препарат Цефтіоклин не спричиняв будь-якої негативної дії на організм корів та ускладнень під час та після його внутрішньом’язового введення. Також не спостерігали запалень та набряків у місцях ін’єкції препарату.

Висновки

Застосування препарату Цефтіоклин в рекомендованій терапевтичній дозі протягом 3-5днів при гострому гнійно-катаральному метриті забезпечувало видужування 100 % корів протягом 8,5±1,0 діб, а п’ятиразове застосування за хронічного перебігу гнійно-катарального метриту спричиняло видужування 85,7 % тварин протягом 14,8±1,5діб.

Перспектива подальших досліджень. Планується проведення досліджень по з’ясуванню терапевтичної активності препарату на свинях.

 

Список використаної літератури:

  1. Антибиотикотерапия и комплексное лечение острого послеотельного эндометрита у коров // http://vetmagazines.ru/ izdaniya/bio/bioarhiv/archiv2010/ 11_%28122%29/-26/.
  2. Иноземцев В. П. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы / В.П. Иноземцев, А.Г. Нежданов // Науковий вісник НАУ– К. – 2000. – № 22. – С. 67–69.
  3. Лечение метритов у коров // Ветеринарный консультант. – 2001. – № 23–24. – С. 12–15.
  4. Любецький В.Й. Післяродовий ендометрит у корів (клініко-експе­риментальні дані): Автореферат дис. ... д-ра. вет. наук. / В.Й. Любецький – К. – 1998. – 36 с.
  5. Любецький В. Й. Профілактика, діагностика і лікування післяпологового метриту у корів. Рекомендації / В.Й. Любецький. – К., 1998. – 25 с.
  6. Нежданов А. Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у с.-х. животных / А. Г. Нежданов. – Воронеж: ВГАУ. – 1999. – 60 с.
  7. Преображенский О. Н. Эффективность некоторых медикаментов при лечении коров с эндометритом / О. Н. Преображенский, С.Н. Преображенский // Ветеринария сельскохозяйственных животных. – 2008. – № 9. – С. 36-40.
  8. Поліщук В. П. Характеристика лохій у корів протягом післяродового періоду // Неінфекційна патологія тварин: Тр. наук.-практ. конф. – Біла Церква, 1995. – С. 88–89.
  9. Полянцев Н. И. Йодметрагель при эндометрите коров / Н. И. Полянцев, А. Г. Магомедов, А. И. Афанасьев // Ветеринария. – 2007. – №12. – С. 36-39.

 

ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА ЦЕФТИО­КЛИН ПРИ ЛЕЧЕНИИ КОРОВ, БОЛЬНЫХ МЕТРИТОМ / А. Ф. Ображей, Ю. В. Жук, В.А. Сытник

 

Установлено, терапевтическую эффективность применения препарата Цефтиоклин (действующее вещество цефтиофур гидрохлорид) при лечении коров, больных метритом

Ключевые слова: коровы, метрит, цефтиофура гидрохлорид, препарат Цефтиоклин

THERAPEUTIC EFFICIENCY OF PREPARATION CEFTIOKLIN AT METRITIS TREATMENT IN COWS / A. F. Obrazhei , Y. V. Zhuk, V. A. Sitnik

 

It is set therapeutic efficiency of application of preparation Ceftioklin (an active ingredient is a ceftiofur hydrochloride) at metritis treatment in cows.

 

Key words: cows, metritis, ceftiofur gidrochloride, preparation of Ceftioklin

 

Рецензент – кандидат ветеринарних наук О. А. Тарасов