uk ru en

044 599 32 24   |   050 446 93 12   |   067 402 37 88   |   093 170 30 96

Завантажити каталог

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ОКСІПРОЛ ПРИ АСОЦІЙОВАНИХ БАКТЕРІОЗАХ КІНЦІВОК У КОРІВ Повернутися до списку

УДК 619:616.98:578.27:636.2

 

Л. Г. УЛЬКО, кандидат етеринарних наук

Т. І. ФОТІНА, доктор ветеринарних наук, професор

А. В. БЕРЕЗОВСЬКИЙ, доктор ветеринарних наук, професор

Сумський національний аграрний університет, м. Суми

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ОКСІПРОЛтм ПРИ АСОЦІЙОВАНИХ БАКТЕРІОЗАХ КІНЦІВОК У КОРІВ

 

Проведено дослідження лікувальної ефективності препарату «Оксіпрол» при лікуванні корів з асоційованим бактеріозами кінцівок. Встановлено, що препарат Оксіпролтм являється високоефективним засобом лікування корів з асоційованими ураженнями ратиць його терапевтична ефективність становить 90%. Застосування препарату значно скорочує терміни одужання тварин, що підтверджується результатами лабораторних досліджень.

 

Ключові слова: Оксіпролтм, корови, ратиці, асоційовані бактеріози.

 

Характерною особливістю сучасних молочних комплексів є вузька спеціалізація виробництва, використання високопродуктивних тварин, висока концентрація поголів’я на обмежених територіях. В таких умовах навіть при незначних порушеннях оптимальних зоотехнічних, ветеринарно-санітарних мов утримання, годівлі відбувається інтенсивне накопичення патогенної та умовно-патогенної мікрофлори в повітрі і в об’єктах тваринницьких приміщень, що веде до зниження рівня нормофлори. Всі ці фактори негативно впливають на природну резистентність організму тварин [1]. Наслідком цього є швидке розповсюдження інфекційних хвороб, в першу чергу бактеріальної етіології [2, 3]. При цьому у корів значного поширення набувають ураження кінцівок, мастити та метрити. Особливе місце серед названих патологій займають гнійно-некротичні захво­рю­ван­ня дистального відділу кінцівок. Вони спричиняють господарствам суттєво значимі економічні збитки за рахунок недоотримання приплоду, зниження надою молока, передчасної вибраковки корів, затрат на лікування та догляду за хворими тваринами [4, 5]. Вирішенню цієї проблеми присвячені роботи багатьох учених [6-9]. Доведено, що патологічні процеси дистального відділу кінцівок корів вини­ка­ють за участю і під впливом умовно-патогенної мікрофлори. А поява високо­ві­ру­лентних штамів серед представників умовно-патогенної мікрофлори, що набули стійкості до більшості антимікробних засобів, зумовлює поширенню названих патологій [10-13]

Спостереження показують, що результативність проведеного лікування при інфекційних хворобах ратиць у корів зазвичай не достатньо висока. Багато в чому це пов'язано із широким розповсюдженням антибіотикорезистентних штамів умовно-патогенної мікрофлори та проведенням лікувальних заходів без ура­ху­вання особливостей етіології і патогенезу зазначених хвороб.

Ветеринарна практика потребує ефективних засобів для лікування тварин за асоційованого перебігу захворювань кінцівок у великої рогатої худоби. Таким препаратом є Оксіпролтм, виробник ТзОВ «Бровафарма».

Метою нашої роботи було вивчення ефективності Оксіпролутм при асо­ці­йо­ваних бактеріозах кінцівок, його впливу на клініко-гематологічні показники орган­ізму хворих тварин, а також на мікрофлору, що виділяється при даній патології.

Матеріали і методи. Досліди по вивченню терапевтичної ефективності Оксіпролу проводили в 2011-2012 році в господарствах Чернігівської, Сумської та Полтавської областей.

Тварин першої групи з асоційованими бактеріозами кінцівок лікували препаратом Оксіпролтм (ТзОВ Бровафарма, Україна), який вводили внутріш­ньо­м?язово в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла двічі з інтервалом 96 годин. В якості препарату порівняння тваринам другої групи застосовували Оксітетрациклін 200 (INVESA, Іспанія). Препарат вводили внутрішньом?язово в дозі 1 мл на 10 кг маси тварини тричі з інтервалом 72 години. З метою оцінки ефективності лікування проводили щоденне клінічне спостереження протягом 30 днів з початку досліду, враховуючи кількість тварин, що одужали та терміни одужання.

Гемоглобін крові визначали гемоглобінціанідним методом. Підрахунок кількості еритроцитів здійснювали меланжерним методом за допомогою мікро­ско­па в лічильній камері. Лейкограму визначали на забарвлених мазках периферичної крові диференційним підрахунком 100 лейкоцитів за методом Філіпченка. Виз­на­чення загального білка і білкових фракцій визначали за допомогою рефрак­т­о­мет­ра, а окремі фракції білка – нефелометричним методом [14].

Визначення бактеріального складу ранового вмісту проводили способом посіву на живильні середовища. Для виділення і ідентифікації культур мікро­ор­га­нізмів використовували МПА, МПБ, середовища Ендо, Левіна, Плоскірєва, Кітт-Тароці, Мюллера, вісмут-сульфіт агар, кров'яний агар, середовища Гіса з цукрами, середовища з жовчю, натрієм хлористим. Диференціацію колоній здійснювали методом фарбування за Грамом і посівом на елективні середовища. Статистичну обробку результатів проводили методами математичної статистики, із засто­су­ванням пакетів прикладних програм «Біостатистика для Windows, версія 4.03». Для кожного досліджуваного показника визначали середнє арифметичне (М) і стандартну похибку середнього арифметичного (m). Достовірними вважали відмінності з рівнем значимості більше 95% (p <0,05).

Результати досліджень. При клінічному огляді корів з гнійно-некро­тич­ними ураженнями дистального відділу кінцівки не відзначено особливих від­хилень у фізіологічному стані та показниках крові (табл. 1).

Таблиця 1

Гематологічні показники корів з асоціативними бактеріозами кінцівок

(n=10, M±m)

 

Показники

Здорові тварини

1 група

2 група

Норма

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Гемоглобін, г/л

108,7±1,52

99,8±0,79

102,5±0,64*

99,6±0,83

100,4±0,75

95−125

Еритроцити, Т/л

5,8±0,25

5,2±0,13

5,6±0,22

5,2±0,20

5,5±0,16

5−7,5

Лейкоцити, Г/л

7,3±0,21

10,1±0,31

7,6±0,22***

10,0±0,21

8,7±0,26**

6−12

Базофіли, %

-

-

-

-

-

0-2

Еозинофіли, %

6,1±0,31

6,1±0,23

5,1±0,23*

6,1±0,28

5,1±0,28*

5-8

Нейтрофіли:

 

2,8±0,25

 

5,7±0,21

 

2,6±0,22***

 

5,6±0,16

 

2,9±0,23***

 

2-5

паличкоядерні, %

сегментоядерні, %

31,0±0,63

40,6±0,92

34,7±0,79***

39,7±0,63

38,2±0,57

20-35

Лімфоцити, %

56,2±0,88

38,6±0,93

50,8±0,79***

40,0±0,93

47,8±0,85***

40-65

Моноцити, %

3,9±0,46

9,0±0,26

6,8±0,33***

8,6±0,31

6,1±0,23***

2-7

*р<0,05; **р<0,01 ***р<0,001

До початку лікування в крові тварин обох груп кількість лейкоцитів паличкоядерних була вищою ніж у здорових тварин, але перебувала в межах фізіологічної норми. В кінці досліду дані показники вірогідно знизилися до аналогічних показників у здорових тварин.

Показники вмісту білка та білкових фракцій у крові хворих тварин перебували у межах норми і вірогідно не змінювалися за період досліду (табл. 2).

 

Таблиця 2

Вміст білка та білкових фракцій в сироватці крові корів за асоційованих бактеріозів кінцівок (n=10, M±m)

 

Показники

Здорові тварини

1 група

2 група

Норма

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

 

Білок, г/л

75,2±1,07

78,8±1,40

78,2±1,05

77,3±1,81

77,6±1,22

72-86

Альбуміни, %

42,7±0,56

42,9±0,95

43,1±0,78

45,3±0,87

45,8±1,06

38-50

Глобуліни:

альфа глобуліни, %

 

15,9±0,53

 

16,6±0,73

 

15,8±0,99

 

16,3±0,82

 

15,6±0,64

 

12-20

бета глобуліни, %

12,7±0,67

11,7±0,34

12,4±0,40

11,3±0,49

11,8±0,51

10-16

гамаглобуліни, %

28,7±0,67

28,8±0,98

27,7±0,91

27,2±0,39

26,8±0,76

25-35

 

У цитологічному складі гнійного ексудату з вогнищ ураження ратиць переважали сегментоядерні нейтрофіли (табл. 3). У процесі лікування препаратом Оксіпролтм у тварин дослідних груп характерні ознаки загоювання ділянки ураження відмічали в 90% випадків уже на 4-ту добу після початку лікування. Запальна реакція помітно регресувала, зона ураження зменшилася у розмірі, очищувалася від гнійно-некротичних мас та бактеріальної мікрофлори, значно зменшилися набряк і гіперемія.

Таблиця 3

Цитограма гнійного ексудату ділянок бактеріального ураження кінцівок корів (n=10, M±m)

 

Показники

1 група

2 група

до лікування

на 7-му добу лікування

до лікування

на 7-му добу лікування

Епітеліальні клітини,%

20,0±0,793

81,8±4,15*

19,2±0,77

65,4±5,51

Макрофаги,%

9,7±0,78

5,6±0,22***

10,1±0,61

7,2±0,47

Нейтрофіли:

 

5,1±0,35

 

2,4±0,22***

 

5,7±0,26

 

2,8±0,36

паличкоядерні, %

сегментоядерні, %

40,3±0,33

8,1±1,21***

39,8±0,74

8,6±0,82

Лімфоцити, %

19,2±0,71

2,7±0,40***

19,4±0,67

16,9±0,86

 

На 5-ту добу місцями почала з’являтися грануляційна тканина. На 8-му добу були практично відсутні ознаки гнійного запалення, виділення із ран припинялося, з’являлася крайова епітелізація, середня площа ран становила в середньому біля 40% від початкової. На сьому добу досліду в першій групі у гнійному ексудаті зменшилася кількість макрофагів на 42,3%, паличкоядерних нейтрофілів на 52,9%, лімфоцитів на 85,9%, кількість сегментоядерних нейтрофілів зменшилася майже в разів. Одночасно відмічено вірогідне збільшення епітеліальних клітин. Такі зміни вказують швидке одужання тварин даної групи.

Мікробний пейзаж вогнищ уражень характеризувався, в основному, шістьма видами бактерій (S. aureus, S. epidermidis, S. faecalis, E. coli, P. vulgaris, F. necrophorum). На 10-ту добу відзначено відсутність росту колоній S. aureus, E. coli, P. vulgaris, F. necrophorum, зменшення на 93,6% і 92,1% числа колоній культур S. epidermidis та S. faecalis в 40% та 30% проб відповідно у групі тварин, яких лікували препаратом Оксіпролтм (табл. 4).

Таблиця 4

Склад мікрофлори гнійно-некротичного вогнища уражень кінцівок корів (n=10, M±m)

 

Вид бактерій

1 група

2 група

до початку досліду

на 10-у добу досліду

до початку досліду

на 10-у добу досліду

S. aureus

39,5±2,39

38,6±1,84

16,3±2,44

S. epidermidis

42,7±2,71

2,75±0,48

43,3±2,19

15,2±1,96

Е. faecalis

33,7±2,67

2,67±0,88

23,0±3,47

22,0±3,49

E. coli

32,4±3,02

32,4±2,46

30,0±1,63

P. vulgaris

53,5±4,30

46,2±4,27

42,7±3,92

F. necrophorum

наявність росту

відсутність росту

наявність росту

відсутність росту

 

У другій групі кількість колоній Е. faecalis, E. сoli та P. vulgaris через 10 діб після початку досліду вірогідно не зменшилась. Винятком були колонії S. aureus та S. epidermidis кількість яких до кінця досліду знизилася на 57,8% та 64,9% відповідно. Також був відмічений ріст F. necrophorum на середовищі Кітта-Тароці

Випробування лікувальної ефективності Оксіпролутм при асоційованих бактеріозах кінцівок у корів показали високий ефект дії препарату при легкого та середнього ступеня некротичного ураження. Узагальнені результати дослідів представлені в табл. 5.

Таблиця 5

Терапевтична ефективність препарату Оксіпролтм при гнійно-некротичних ураженнях кінцівок бактеріальної етіології (n=10, M±m)

 

Схема лікування

Кількість тварин, гол

Група

Одужало

Термін одужання, діб

гол

%

Оксипрол 1 мл 10 кг м.т., внутрішньом?язово, двічі з інтервалом 96 годин

10

1

9

90

10,56±0,24

Оксітетрациклін 200 1 мл 10 кг м.т. тричі з інтервалом 72 годин, внутрішньом?язово

10

2

7

70

17,17±0,31

 

Встановлено, що лікувальний ефект при застосуванні препарату Оксіпролтм (90%) був вищим, ніж ефект лікування контрольних тварин (70%). При цьому у тварин першої групи терміни одужання були коротшими майже на 7 діб і становили 10,56±0,24 діб.

Висновок. Препарат «Оксіпрол» являється високоефективним засобом лікування корів з асоційованими ураженнями ратиць його терапевтична ефективність становить 90%. Застосування Оксіпролутм значно скорочує терміни одужання тварин, що підтверджується результатами лабораторних досліджень.

Перспективи подальших досліджень: Провести визначення по вмісту залишків тетрацикліну в молоці лактуючих корів в процесі лікування їх препаратом Оксіпролтм.

 

Список використаної літератури:

  1. Сидорчук А. Некробактериоз КРС: Боятся или бороться? / А. Сидорчук, А. Воронец // Животноводство России. – 2001. – № 12. – С. 32-34.
  2.  Валеев Н. О. Лечебно-профилактические мероприятия при гнойно-некротических заболеваниях пальцев у коров (с учетом их иммунного статуса): Автореф. дис. …канд. вет. наук: 16.00.05. − Санкт-Петербург. − 1998. − 21 с.
  3. Островский М. В. Новый подход к лечению некробактериоза КРС / М. В. Островский // Рынок АПК. − 2005. − №12 (26) – С. 26-27.
  4. Кутлукаев И. И. Лечение гнойно-некротических заболеваний пальцев крупного рогатого скота / И. И. Кутлукаев, М. Ш. Шакуров, И. Г. Галимзянов // Ветеринарный врач. – 2003. – № 3. – С. 35-38.
  5. Молоканов В. А. Болезни копытец сельскохозяйственных животных / В. А. Молоканов, Б. С. Семенов, К. М. Камсаев. – Челябинск: Конус, 2003. – 170 с.
  6. Коваленко А. В. Разработка ассоциированной вакцинации животных против сибирской язвы и некробактериоза: Автореф. дис. … канд-та вет. наук. − 16.00.05. − Покров, 2003. − 25 с.
  7. Молоканов В. А. Особенности этиопатогенеза заболеваний копытец у крупного рогатого скота в условиях биогеохимических профинций Южного Урала: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. – Санкт-Петербург, 1992. – 42 с.
  8. Панасюк С. Д. Значение ассоциаций микроорганизмов в этиологии и профилактике инфекционных болезней конечностей крупного и мелкого рогатого скота: некробактериоз, копытная гниль: Автореф. дис. … д-ра вет. наук. − 16.00.03. − Москва, 2007. − 52 с.
  9. Риженко В. П. Теоретичне та експериментальне обґрунтування розробки нових вакцин / В. П. Риженко, Г. Ф. Риженко, О. І. Горбатюк, В. В.Ри­жен­ко, В. О. Андріящук, І. В. Галка, С. М. Бєлік, Л. С. Мілько, О. М. Жовнір // Ветеринарна біотехнологія, 2008. – № 13 (1). – С. 51–53;
  10. Попов Ю. Г. Разработка и изучение эффективности химио­те­ра­пев­тических препаратов при болезнях, вызванных у животных условно-патогенной микрофлорой: Автореф. дис.... д-ра вет. наук. – Новосибирск, 2005. – 42 с.
  11. Риженко В. П. Біотичні відносини Fusobacterium necrophorum із асоціаціями аеробних мікроорганізмів / В. П. Риженко, Г. Ф. Риженко, О. І. Горбатюк та ін. // Бюлетень Ветеринарна біотехнологія, 2009. − №14. – С. 78-82.
  12. Милаев В. Б. Применение озона в комплексном лечении гнойно-некротических заболеваний копытец у коров голштино-фризской породы импортного разведения / В. Б. Милаев // Научное обеспечение инновационного развития АПК: материалы Всеросийской научно-практической конференции, посвященной 90-летию государственности Удмуртии 6-19 февраля 200 года,− Ижевск: ФГОУ ВПО Ижевская ГСХА, 2010. − Т. 2. – С.28-31.
  13. Улько Л. Г. Мікробіологічний моніторинг при хворобах кінцівок у великої рогатої худоби / Л. Г. Улько, Т. І. Фотіна, А. В. Березовський // XI Международная научно-практическая конференция «Проблемы и тенденции развития современного общества» (Kiev, London, October 14 – October 18, 2011), − Odessa In Press, 2011. − P. 55-57.
  14. Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів / В. І. Левченко, В. М. Сахнюк, В. М. Безух та ін.. – Біла Церква, 2002. – 56 с.

 

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА ОКСИПРОЛтм ПРИ АССОЦИ­ИРО­ВАН­НЫХ БАКТЕРИОЗ КОНЕЧНОСТЕЙ У КОРОВ / Улько Л.Г., Фо­ти­на Т.И., Березовский А.В.

 

Проведены исследования лечебной эффективности препарата «Оксипрол» при лечении коров с ассоциированными бактериозами конечностей. Установлено, что препарат Оксипролтм является высокоэффективным средством лечения коров с ассоциированными поражениями копытец, его терапевтическая эф­фек­тив­ность составляет 90%. Применение препарата значительно сокращает сроки выздоровления животных, что подтверждается результатами лабо­раторных исследований.

 

Ключевые слова: Оксипролтм, коровы, копыта, ассоциированные бактериозы.

 

EFFICACY OKSIPROL AT ASSOCIATED BACTERIOSIS HOOF IN COWS / Ulko L.G., Fotina T.I., Berezovsky A.V.

 

A study of therapeutic efficacy "Oksiprol" in the treatment of cows with associate bacteriosis limbs. Found that the drug "Oksiprol" is a highly effective means of treating cows with hoof lesions associated its therapeutic efficacy is 90%. Use of the drug significantly reduces recovery animals, as evidenced by the results of laboratory tests.

 

Keywords: Oksiprol, cow, hoof, associated bacteriosis.

 

Рецензент –кандидат ветеринарних наук, член-кореспондент НААН України А. Ф. Ображей.