uk ru en

044 599 32 24   |   050 446 93 12   |   067 402 37 88   |   093 170 30 96

Скачать каталог

ВИВЧЕННЯ АДСОРБЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СОРБЕНТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ МІКОТОКСИКОЗІВ У ТВАРИН Вернуться к списку

УДК 639:615.918:636.5.085

 

О. М. ВАСЯНОВИЧ1, кандидат сільськогосподарських наук

М. Є. РУДА1,

А. Ф.ОБРАЖЕЙ2, кандидат ветеринарних наук,член-кореспондент НААН

О. А. РОЗПУТНЯ3, аспірант

1Інститут ветеринарної медицини НААН України, м. Київ

2 – ТОВ НВФ „Бровафарма”, м. Бровари, Київська обл.

3 – Білоцерківський національний аграрний університет, м.Біла-Церква

 

ВИВЧЕННЯ АДСОРБЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СОРБЕНТІВ
ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

МІКОТОКСИКОЗІВ У ТВАРИН

 

  У статті наведені результати досліджень сорбції найбільш поширених мікотоксинів сорбентами та кормовими добавками. Вивчено терміни та ступінь сорбції мікотоксинів кормовими добавками в рекомендованих виробниками та в збільшених дозах.

 

Ключові слова: мікотоксини, корми, мікроміцети, сорбенти, кормові добавки.

 

Мікотоксикози є однією з проблем сучасного ведення тваринництва та птахівництва. Щорічні втрати господарств обумовлені отруєннями тварин складають мільярди доларів.

Механізм дії мікотоксинів на організм обумовлений та залежить від хімічної будови токсину. Більшість з них відноситься до сполук першого класу токсичності та характеризуються дерматонекротичною, гепато-токсичною, канцерогенною, мутагенною, тератогенною та імуноде-пресивною дією. З причини токсичної дії мікотоксинів в організмі тварин порушується процеси кровотворення, вражається нервова, сецево-судинна, лімфоїдна, імунна система, пригнічується функціо­нування печінки, нирок та кишково-шлункового тракту [1,2].

Потенційна і реальна небезпека мікотоксинів значно підсилюється їх висо­кою стабільністю до фізичних і хімічних чинників. Вони не руйнуються загально­прийнятими способами технологічної обробки із застосуванням високих (понад +200оС) та низьких температур, заморожування, висушування, обробка мінераль­ними кислотами, лугами та іншими реагентами, опромінення радіоактив­ними й ультрафіолетовими променями [3,4].

Мікотоксини можуть забруднювати практично всі види кормів та через продукцію тваринництва потрапляти до організму людини [5].

На сьогодні найбільш ефективним методом дезінтоксикації мікотоксинів у кормах для тварин є застосування сорбентів та кормових добавок виготовлених на їх основі [6].

Метою нашої роботи було вивчення сорбуючої активності зареєстрованих в Україні окремих сорбентів та кормових добавок  відносно найбільш поширених мікотоксинів.

Матеріали та методи досліджень.

На першому етапі досліджень вивчали сорбційну активність 18 препаратів та кормових добавок закордонного та вітчизняного виробництва: “Кормосан” – Україна,“Альфасорб” – Україна, “Вітакорм” -Україна, “Міколад”- Україна, “Еко­сорб” – Естонія, “Клінофід” – Великобританія, “Токсідекс-премікс” – Іспанія, “Чек-о-токс” – Індія, “Салкіл” -Великобританія, “Мікотокс НГ” – Франція, “Міко­фікс” -Австрія, “Сорбатокс” – Великобританія, “Фрітокс”-Нідерланди, “Біотокс” -Німеччина, “Зеніфікс”- Аргентина, “Бактацид”-Великобританія, “Барацид”- Поль­ща, а також активованого вугілля стосовно мікотоксинів: афлатоксину В1, стеригматоцистину, зеараленону та Т-2 токсину.

При постановці першого досліду, до колби з розчином мікотоксину, яка відповідала максимально допустимому рівню мікотоксинів для кормів додавали мінімальну рекомендовану виробником кількість кормової добавки або сорбенту, а відповідно до збільшеної кількості мікотоксинів збільшували кількість сорбенту в два рази та відбирали зразки екстрактів через 5, 15, 30 хвилин, 12 та 24 години після початку досліду.

У другому досліді проводили вивчення сорбційної активності зазначених кормових добавок та сорбентів у відношенні до мікотоксинів безпосередньо в культурах грибів-продуцентів мікотоксинів Aspergillus nidulans (продуцент стеригматоцистину), Penicillium urticae (продуцент патуліну), Aspergillus flavus (продуцент афлатоксину В1), Fusarium sporotichioides var. poae (продуцент Т-2 токсину).

Посіви культур грибів культивували при температурі 24-27 оС, впродовж 14 діб, а гриб Fusarium sporotichioides var. poae додатково інкубували в холо­дильнику при температурі +4 оС протягом 14 діб. Після культивування визначали вміст мікотоксинів у нарощеній масі гриба.

Кількість мікотоксину в культурі гриба дорівнювала максимально допус­ти­мому рівню, окрім Т-2 токсину, кількість якого перевищувала МДР в 4 рази.

До культур грибів-продуцентів додавали кормові добавки та сорбенти в кількостях 200 мг та 400 мг на кг біомаси гриба, перемішували і залишали на 30 хв.

Дослідження вмісту мікотоксинів проводили згідно “Скринінг-методу одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину, зеараленону та дезоксиніваленолу” [7].

Результати досліджень. Після проведених досліджень була встановлена різна сорбуюча здатність кормових добавок та сорбентів, а також час необхідний для сорбції мікотоксинів із розчинів. Однак, сорбція мікотоксинів всіма кормовими добавками та сорбентами практично завершувалась протягом перших 30 хвилин після їх внесення і була практично однаковою через одну, 12 та 24 години після початку досліду. Також було встановлено, що при збільшенні токсинів у пробах, відповідно зменшувалась його сорбція незалежно від часу.

Більшість кормових добавок та сорбентів добре сорбували афлатоксин В1(до 100% від внесеного) і лише частково зв’язували Т-2 токсин (10-80%) та зеараленон (в основному на 40-80%, за виключенням "Кормосан", "Екосорб" та "Мікотокс", які сорбували 100%). Практично у більшості кормових добавок встановлена низька адсорбційна здатність трихотеценових мікотоксинів (табл. 1).

При збільшенні дози кормових добавок та сорбенту вдвічі, було встановлено, що майже всі вони збільшили свою сорбуючу дію (табл. 2).

Таблиця 1.

Сорбуючі властивості кормових добавок та сорбентів через 30 хвилин,

 (% сорбції )

 

Назва сорбенту

Афлатоксин В1

Стеригма

тоцистин

Зеараленон

Т-2 токсин

Альфасорб

100

75

100

55

Екосорб

100

100

45

45

Клінофід

100

60

55

45

Кормосан

100

100

100

50

Токсідекс-премікс

50

40

45

40

Чек-о-токс

100

70

50

35

Вітакорм

90

80

50

20

Міколад

Не сорбував

Не сорбував

40

25

Салкіл

Не сорбував

Не сорбував

70

50

Мікотокс НГ

50

70

40

20

Мікофікс

50

100

80

30

Сорбатокс

100

50

70

30

Фрітокс

25

70

80

80

Біотокс

50

40

60

60

Зеніфікс

100

40

30

10

Бактацид

100

70

70

50

Барацид

50

60

100

35

Акт.вугілля

100

50

35

50

 

Таблиця 2.

Сорбуюча здатність збільшеної вдвічі дози кормових добавок та сорбентів через 30 хвилин від початку досліду, ( % сорбції )

 

Назва сорбенту

Афлатоксин В1

Стеригма

тоцистин

Зеараленон

Т-2 токсин

Альфасорб

100

80

100

90

Екосорб

100

100

65

50

Клінофід

100

75

70

65

Кормосан

100

100

100

65

Токсідекс-премікс

55

65

55

60

Чек-о-токс

100

70

65

45

Вітакорм

100

100

60

35

Міколад

Не сорбував

Не сорбував

55

35

Салкіл

Не сорбував

Не сорбував

75

55

Мікотокс НГ

70

80

55

35

Мікофікс

75

100

85

40

Сорбатокс

100

75

75

35

Фрітокс

65

75

80

80

Біотокс

75

60

60

60

Зеніфікс

100

65

45

40

Бактацид

100

75

75

90

Барацид

90

70

100

55

Акт.вугілля

100

100

55

80

При проведенні досліджень по вивченню інтенсивності сорбції мікотоксинів кормовими добавками та сорбентами безпосередньо з біомаси грибів, була встановлено різна їх здатність до сорбування стеригматоцистину з біомаси гриба-продуцента Aspergillus nidulans. Так препарат "Фрітокс" сорбував 98% стеригматоцистину; "Чек-о-токс" – 98%; "Альфасорб" – 98%;" Ваracid" – 75%; “Toxidex-premix” – 75%; "Салкіл" – 75%; "Кормосан" – 60%"; "Вітакорм-РЕО", "Міколад", "Клінофід", "Екосорб" та "Мікотокс" – 50%. Решта кормових добавок показала здатність до сорбування менше 50% стеригматоцистину.

При збільшенні мінімально рекомендованої виробником дози вдвічі, спостерігали збільшення сорбуючої здатності більшості препаратів (Рис. 1).

 

 

 

 

Рис. 1. Здатність кормових добавок та сорбентів

до сорбції стеригматоцистину з біомаси гриба Aspergillus nidulans.

 

При вивченні здатності кормових добавок сорбувати патулін із біомаси гриба Penicillium urticae. Сорбцію на 100% проявили – "Екосорб", Активоване вугілля та "Міколад". "Бактацид", "Клінофід", "Вітакорм-РЕО", "Кормосан", "Мікофікс", “Toxidex-premix”, "Альфасорб", “Ваracid”, "Сорбатокс" та "Зеніфікс"сорбували до 98% вмісту патуліну, а "Чек-о-токс", "Салкіл", "Біотокс", "Фрітокс" та "Мікотокс"сорбували 94%.

У відношенні до водорозчинного патуліну досить високу сорбуючу активність проявили більшість кормових добавок навіть у дозі 200 мг/кг. Найбільш активними виявилися кормові добавки вітчизняних виробників, такі як: "Міколад", "Вітакорм-РЕО", "Кормосан" та "Альфасорб".

 

 

Рис. 2. Здатність кормових добавок та сорбентів до сорбції патуліну

з біомаси Penicillium urticae.

 

Найбільшу сорбційну активність кормові добавки та сорбенти показали у відношенні до афлатоксину В1 з біомаси гриба Aspergillus flavus. Повністю на 100% адсорбували афлатоксин В1 препарати: "Чек-о-токс", “Toxidex-premix”, "Кор­мо­сан", "Біотокс" та "Вугілля активоване"; 93-92% афлатоксину В1 сорбували на себе "Вітакорм-РЕО", "Міколад", "Клінофід", “Ваracid”, "Салкіл", "Бакт-а-цид", "Міко­токс", "Зеніфікс" та "Мікофікс" і 83% вмісту афлатоксину В1 сорбували "Альф­а­сорб", "Екосорбом" та з "Сорбатоксом" (рис. 3).

 

Рис.З. Сорбуюча активність кормових добавок, щодо афлатоксину В1

 з біомаси гриба Aspergillus flavus

Таким чином ми підтвердили дані літератури, щодо високої адсорбційної активності сорбентів, які містять в своєму складі алюмосилікати, у відношенні до мікотоксину афлатоксину В1.

Сорбція відносно продуцента Т-2 токсину Fusarium sporotrichioides була не достатньо активною, що пов'язано з тим, що трихотеценові мікотоксини належать до неполярної групи мікотоксинів і тому сорбуються гірше ніж полярна група. На 92% сорбція проходила у препаратів: "Вітакорм-РЕО", "Біотокс", "Салкіл" та "Бакт-а-цид". На 84% сорбція відбувалася у "Альфасорба", "Чек-о-токса", “Ваracid”, "Екосорб", "Вугілля активоване", "Мікотокс" та "Мікофікс". Решта мала низький відсоток сорбції (складав 76 %).

У частині досліду, де доза була збільшена вдвічі, деякі препарати проявили кращу сорбуючу активність, ніж при рекомендованій дозі. Наприклад, активоване вугілля показало 100% сорбцію при дозі 400 мг/кг, більшість препаратів підвищили свою активність до 92%, але деякі незначно підвищили свою дію.

 

Рис. 4. Сорбуюча здатність кормових добавок та сорбентів до сорбціїТ-2 токсину з біомаси гриба Fusarium sporotrichiella,%

 

Висновки.

1.  Застосування сорбентів та кормових добавок виготовлених на їх основі є ефективним засобом профілактики мікотоксикозів тварин.

2.  Найбільш активні кормові добавки та сорбенти закордонного та вітчизняного виробництва в рекомендованих виробниками мінімальних кіль­кос­тей для застосування забезпечували сорбцію з водного розчину 90-100% афла­ток­си­ну В1, 70-100% стеригматоцистину, 80-100% зеараленону та 40-80% Т-2 ток­сину. Найкращі кормові добавки забезпечували абсорбцію з біомаси грибів продуцентів 92-100% стеригматоцистину, патуліну та афлатоксину В1, а також 76-92% Т-2 токсину.

3.  Не дивлячись на те, що кормові добавки, призначені для профілактики мікотоксикозів тварин, складають менше 10% від зареєстрованих в Україні, ряд із них (Альфасорб, Кормосан, Міколад та Вітакорм-РЕО ) забезпечують достатньо високу сорбційну активність у відношенні до найбільш поширених мікотоксинів, вміст яких в кормах регламентується законодавчими актами України .

 

Список використаної літератури

  1. Билай В. Й. Фузарии / Билай В. Й. // Наукова думка. – 1977. – 441с.
  2. Рухляда В. В. Поширення мікроміцетів на зернових кормах та їх токси­ген­ні властивості / Рухляда В. В., Кулініч М. М., Тарануха С. [та ін.] // Вете­ринар­на медицина України. – 2001. – № 6. – С. 44-45.
  3. Смирнова И. Р. Современное состояние качества и безопасности кормов в России / И. Р.Смирнова, А. В.Миханев, Л. П.Сатюкова, В. С. Бо-рисова [и др.] // Вете­ринария. – 2009. – № 2. – С. 3-7.
  4. Ken Bruerton. Finding practical solutions to mycotoxins in commercial production: a nutritionist's perspective. – Australia.- 2006.- P. 18.
  5. Григоренко М. Є. Сорбенти та перспективи їх застосування при міко­ток­си­козах тварин / М.Є.Григоренко // Ветеринарна біотехнологія. – 2011. -№18. – С.47-54.
  6. Huwig, A. Mycotoxin detoxication of animal feed by different adsorbents. // Huwig S. Freimund, O. Käppeli, and H. Dutler Tox. Lett. – 2001. – № 122. – Р. 179-188.
  7. Скринінг-метод одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину, зеараленону та вомітоксину в різних кормах. – Затв. Держ. департам. вет. мед. Мін. АПК України 09.04.1996р – 33с.

 

ИЗУЧЕНИЕ АДСОРБЦИОННОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ СОРБЕНТОВ И КОРМОВЫХ ДОБАВОК ПРЕДНАЗНАЧЕННЫХ ДЛЯ ПРЕДУП-РЕЖ­ДЕ­НИЯ МИКОТОКСИКОЗОВ У ЖИВОТНЫХ / О. М. Васянович, М. Е. Руда, И. С. Сапсай, А. Ф. Ображей, О. А. Розпутня

В статье приведены результаты исследований сорбции наиболее рас­про­страненных микотоксинов сорбентами и кормовыми добавками. Изучены сроки и степень сорбции микотоксинов кормовыми добавками в рекомендованных производителями и увеличенных дозах.

 

Ключевые слова: микотоксины, корма, микромицеты, сорбенты, кормовые добавки.

 

STUDYING OF ADSORPTION EFFECTIVENESS OF SORBENTS AND FEED ADDITIVES FOR PREVENTION OF MYCOTOXICOSIS IN ANIMALS / O. M. Vasyanovich, M. E. Ruda, I. S. Sapsay, A. F. Obrazhei, O. A. Rozputnya

 

The article presents results of sorption studies of the most common mycotoxins by adsorbents and feed additives. Studied period and level of adsorption of mycotoxins by feed additives in recommended by manufacturers and increased doses.

 

Key words: mycotoxins, feed, micromycetes, sorbents, feed additives.

 

Рецензент – кандидат ветеринарних наук О. А Тарасов.